Братва, водочку заставь! Присядьте поудобнее, я сегодня расскажу вам о своих приключениях наркоманской дороги. Зацепитесь, это будет сумасшедшая история про псилоцибиновые грибы, подъезды и моих безбашенных подруг!
Все началось с того, что я решила оторваться от реальности и найти что-то новенькое. Знаете, как это бывает, когда уже все закладки попробовал, и тебе нужно чем-то удивиться, чтобы сняться с ломок. И я наткнулась на информацию о псилоцибиновых грибах, которые обещали уносить в космос и дарить головокружительные ощущения.
Зацепившись за эту идею, я начала искать, где их можно достать. Как ты догадался, вариант с аптекой отпал сразу. Но слухи говорили, что в моем районе были ребята, которые могли помочь. Разузнала, где их найти, и начала собирать деньги на эту экскурсию в психоделическое царство.
Как только деньги были искренне заработаны, я созвонилась с этими ребятами, чтобы забрать свои блестящие подружки. Встречались мы в подъезде, чтобы избежать нежелательного внимания. Ведь такие вещи - не для широкой публики!
Когда я увидела пакетик с грибами, сердце забилось сильнее, и я поняла, что скоро попаду в кайф. Больше не было времени на раздумья, так что мы решили рискнуть и начать веселье прямо здесь и сейчас.
И чтобы подготовиться к психоделическому путешествию, я вспомнила, что в сумке у меня есть шприц. Да, знаю, звучит странно, но бензы из той шприцулечки помогали мне скамить ломки после слишком сильных забав. Решила попробовать этот трюк и сейчас, чтобы еще больше расширить свои ощущения от грибов.
Так что, подготовила свою пробирочку с бензой и приступила к самому интересному - распределению грибов среди подруг. Они скакали от восторга, когда увидели свои будущие психоделические партнеры. Я улыбнулась и подумала, что сегодня весь район будет крутиться на пляжах Малибу, а мы будем покорять новые горизонты в нашем подъезде!
Так как наркомания - это не шутки, мы все сели на пол и начали медленно жевать псилоцибиновые грибы. Тут очень важно дать им время на разогрев, чтобы начался самый настоящий трип. Время замедлялось, а наши ощущения становились все ярче и ярче. Чувствовалось, что мы сейчас в любой момент можем заскриптить нашу фантастическую музыку!
И тут я вспомнила про шприц. Достала его и стала аккуратно вдыхать парами бензы. Мои подруги сначала удивились, а потом стали делать то же самое. Скажи мне, кто еще может предложить такой необычный тандем – псилоцибиновые грибы и бенза? Решили, что наши впечатления будут на светлее уровне, и мы вновь отправились в путешествие по нашим глубинам.
Так что наши головы были заполнены новыми звуками и цветами. Мы увидели все, что только можно: бегущие небесные скрипки, танцующие облака и разноцветные пятна на наших рукавах и улыбках. Под листвой плывущего осеннего дня мы путешествовали туда и обратно, наблюдая, как мир, сталкиваясь с нашими восприятиями, превращался в такое красивое и удивительное место.
Время бежало быстро, и каждая секунда была наполнена чудесами. Но, как говорят, все хорошее когда-то заканчивается. Постепенно наши грибы потеряли свою силу, и мы начали возвращаться к реальности. Яркие цвета стали поблеклее, а облака перестали танцевать. Вернулись мы в подъезд, где нас встречали стены и запахи, которые оттащили нас от волшебного мира.
Но мы не расстраивались, потому что знали, что этот трип стоил того. Мы насладились свободой, которую давал нам этот психоделический опыт. И с улыбками на лицах, мы позвонили своим такси и отправились в разные стороны.
Вот такая вот история, братва! Спасибо, что послушали меня. Надеюсь, вам понравилось.
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.